FELIX FX 18

Останнім часом електрична тепла підлога витісняє радіаторне опалення, оскільки є ефективнішою. Одним із його представників є кабельне обігрівання, яке так само представлене нагрівальним кабелем і нагрівальними матами. Кабель являє собою заламіновані в полімерну ізоляцію 2 паралево ідучі гречі жили. Мат, по суті — той самий кабель, але меншої потужності та зафіксований на сітці завширшки 50 см. У першому варіанті укладання виробляється під плитку або в стяжку, у другому — у плитковий клей. У 2-жильному грющому кабелі, який використовується в електричній теплій підлозі, передбачена подвійна ізоляція: внутрішня (у гарного кабелю термостійкість від 200 градусів) і зовнішня (надзвичайно всього PVC). З'єднувальним елементом між кабелем і дротом живлення слугує муфта (гільзи зі спец сплавів із термоусадковою оболонкою). Через простоту конструкції брендові виробники (наприклад FX Heating, Devi, Ensto, Fenix) пропонують гарантію на свою продукцію 20-25 років.

Наче б усе просто, але

Головним гарантом довговічності нагрівача слугує саме внутрішня ізоляція жил. І якщо з нею щось трапиться, відбудеться замикання. Для запобігання таким випадків виробники використовують різні матеріали, на які варто насамперед звернути увагу під час вибору кабельної електричної підлоги.

XLPE (Зшитий поліетилен, використовується в DEVIflex, Ensto TASSU). Максимальна температура розігрівання 130-140 °C.

CIP 7812 (ізоляційний матеріал для гріючих жил GrayHot). Максимальна робоча температура 125 °C. У ньому немає галогенів. Срок службы аналогичен XLPE. Різниця полягає в діелектричній проникності. Загалом показники у XLPE краще.

ARNITEL^® З (застосовується для ізоляції грющих жил WOKS). Характеризується тривалим безперервним терміном роботи: 3000 годин за високої температури 175 °C. Перевершує за цими параметрами XLPE.

FEP або Фторопласт (Фторопласт 4) (Teflon) — лідер серед кабельних ізоляцій, оскільки має високу діелектричну опірність і механічну міцність. Використовується для ізоляції грющів у системах FX18, FX MAT, DEVImat, Ensto THIN. Має високий температурний діапазон: від -90 °C до 260 °C.

Попри те, що робоча температура грівальної жили 70-90 °C, всі матеріали, які використовуються у виробництві теплих підлог, мають свій запас міцності й чим цей запас вищий, тим довші ваш гріючий елемент зможе слугувати. Матеріали з високою тепловою стійкістю довше витримують теплове навантаження на 90 градусів і легше переносять перегрівання у разі помилок у монтажі. На прикладі Фторопласту ці цифри становлять 210 тис годин або 24 роки безперервної роботи (у разі теператури до 90 °C). Оскільки тепла підлога працює тільки в опалювальний період, то ця система без проблем зможе слугувати 50 і більше років.

Вибір підлогового нагрівача залежить від багатьох чинників, ключовим, серед яких є наявність можливості зробити стяжку, що так само тягне підняття висоти підлоги. Для тих, кому не підходить монтаж із заливанням, рекомендується як нагрівач вибрати грівальний мат. Він монтується в шар клею безпосередньо під плитку. Якщо ж стяжка підлоги допустима, то розвиток подій після укладання поліестеролу може розвиватися за двома напрямами: 

1-е: на утеплювач укладається металева штукатурна сітка (1*1 см), на якій поверх монтажної планки заводиться гріючий кабель. Все це заливається цементно-піщаною стяжкою завтовшки 3-4 см. Для прогрівання такої конструкції знадобиться певний час. Але й охолодження відбуватиметься повільніше. Це найекономніше рішення. 

2-е: утеплювач заливається розчином, який у подальшому разі має висохнути, на суху поверхню укладається грівальний мат, і в завершенні — рівномірно розподіляється самовирівнювальна суміш або плитковий клей, поверх яких укладеться плитка. Час прогрівання такої підлоги менший, ніж у першому варіанті, проте він охолоне швидше. Найчастіше така схема застосовується у ванних кімнатах, кухнях, оскільки вони використовуються не постійно, а під час відвідування дуже зручно швидко розігріти підлогу.